Розбиті ночви "Кримнашу": Від автономної республіки - до забутих задвірок

Розбиті ночви "Кримнашу": Від автономної республіки - до забутих задвірок
Була собі автономна республіка у складі України, користувалася особливими правами, однак частині мешканців - "ватноголових" - було цього замало. Тож зажадали вони золотих гір і можливості "померти в Росії". Що ж, тепер у тих кримчан, котрі справді віддали свій голос на фейковому референдумі за "приєднання" АР Крим до Російської Федерації, залишилися хіба що оця заповітна можливість "померти в Росії". Решти обіцяного чекати вже не варто. А ось після ліквідації Кримського федерального округу в складі РФ і приєднання Криму до Південного федерального округу, котрий і без сакрального "Кримнаш" містив республіки Адигея і Калмикія, Астраханську, Волгоградську та Ростовську області, а також Краснодарський край, це вже не просто "померти в Росії", а згинути в братській федеральній могилі. Бо ж "денег нет, вы держитесь, всего вам доброго, хорошего настроения и здоровья". Бо дєнєґ для Криму відтепер нєт взагалі.



Закопуючи до братської могили використаний тріумф

Про так звані федеральні округи не йдеться в Конституції РФ, але з 2000-го року (прихід Владіміра Путіна до влади) було створено 8 округів. Округи є механізмом втілення вертикалі влади. Бюджетні кошти виділяються на округ, на місці вже вирішують, як конкретно їх витрачати. Два роки тому на хвилі помпезного пафосу розширення території РФ за рахунок анексованого в України Криму нововкраденим землям надали статусу федерального округу. Тоді, коли до решти восьми федеральних округів входило чимало адміністративних одиниць, між котрими всередині округу доводилося ділити гроші, скинуті з Москви донизу, Кримський округ містив лише Крим. Пропагандистська машина смакувала тріумф окупантів – "повернення Криму до Росії". Відтак обдаровувала кримчан привілеями, мовляв, ось вам окремий округ – ви тут житимете, як сир в маслі, будуть більші субвенції, ніж іншим. Час сплинув, несвіже тріумфування почало віддавати вже стухлим душком. Новітні кріпосні взялися випльовувати цей зіпсований шмат пропаганди і дутися: а що це Крим такий особливий і сакральний, що йому гроші, а нам – дуля з маком? А тут ще й кримчани розійшлися – смикають за поділ, мовляв, а де обіцяні золоті гори? Приєднання Криму до масивного Південного федерального округу вже викликало в РФ радощі у тих, кого дратував особливий управлінський режим в Криму: вони не лише отримували кошти зі столиці, а й мали напряму взаємодію з президентом, прем'єром та їхніми представниками. Відтепер гроші для кримчан розподілятимуть в центрі Південного федеративного округу – в Ростові-на-Дону. Та й загалом: відтепер з усіма питаннями – до Ростова, а не до Москви. Можна стверджувати, що період використання Криму для внутрішньої пропаганди в РФ завершується, а разом із цим завершується перебування на особливому рахунку.



Кесарю – кесареве, щурам - щурове

На цьому тлі влада РФ здійснила ще й управлінські трансфери, перекинувши кримських керівників до інших адміністративних одиниць. Чи б пак відіслала у заслання. Повноважного представника президента в Кримському окрузі Олега Белавенцева перевели на аналогічну посаду в Північно-Кавказький федеральний округ. До Сибірського федерального округу спрямували екс-губернатора Севастополя Сергія Меняйла. Поки що незрозуміла доля сумнозвісного Сергія Аксьонова. Наразі всі його амбіції, через які він влаштовував гризню на федеральному рівні задля ліквідації Міністерства у справах Криму і одноосібного правління, звелися нанівець: зараз його повноваження зрівняні з головою Калмикії. У кріслі повноважного представника президента у Південному федеральному окрузі, до котрого увійшов Крим, впевнено і затишно почувається Володимир Устинов – у минулому генпрокурор РФ, котрий посприяв вигнанню Гусинського і Березовського і посадив Ходорковського. З ним у російської влади особливі рахунки, відтак Аксьонов зі своїми потребами на цім фоні тьмяніє і абсолютно втрачає влив в окрузі. Втім, все відбувається планомірно: точнісінько так само поводилися з колабораціоністами в Балтійських країнах, котрі допомагали приєднати свої держави до СРСР – з тією лишень різницею, що з ними панькатися перестали ще хутчіш. Зрадники потрібна для одноразової зради. Використані одноразові речі зазвичай викидають. То лише в радянський час прали целофанові кульки. Наразі управлінські рокіровки нагадують саме таке прання, аж поки кульки не розлізуться геть чи з'являться нові кульки.


Втративши ексклюзивність: що далі?

Фінансування Криму почали зменшувати ще торік. То було першим дзвіночком про те, що період любощів на позір для пропаганди і смакування тріумфу минає. Тепер Крим став звичайною російською областю. Гроші доведеться смикати у центрі Південного округу – в Ростова. Ростовська область і Краснодарський край в цьому окрузі вважаються доволі заможними, але Астраханська область, Адигея і Калмикія заледве зводять кінці з кінцями. Чи не чекає Крим доля останніх? Адже грошові потоки тут вже звично розподіляють. Та й кому віддаватимуть перевагу, коли ділитимуть гроші на рекреаційну сферу – розкрученому в РФ бренду Сочі, де проводили Олімпіаду і куди їздять перші особи, чи, скажімо, Ялті? Ростов-на-Дону і Волгоград – міста-мільйонники, Краснодар – майже мільйонник. Найбільше місто Криму (без Севастополя) не має і півмільйону жителів. Дрібна рибка? Так, мегаполісам дістанеться більше крихт з московського столу. Та й всередині округу навряд чи робитимуть ставку на створення нових робочих місць чи утримування старих. Ще до приєднання до Південного округу в Сімферополі було зупинено тамтешній молокозавод, який виготовлював популярну в Криму марку молока. Натомість на поличках з'явилося краснодарське молоко. Можна уявити, як ця тенденція зростатиме у всіх напрямках надалі. Для Криму ця братська могила не віщує нічого путнього. Ось Україна може використати цю ситуацію і спробувати домогтися у своїх західних партнерів поширення санкцій не лише на Крим, а на весь Південний федеральний округ Росії. Повертати ж Крим однаково нелегко – що окремим округом, що в статусі пересічного задвірка імперії зла.