Мы в соцсетях. Подпишись!

Савченко схожа на бомбу, якою легко керувати (огляд преси)

Савченко схожа на бомбу, якою легко керувати (огляд преси)


Надія Савченко нагадує редактору «Дзеркала тижня» каучукову бомбу, якою легко керувати, і «запуск» якої – ведмежа послуга Україні. Тим часом, як зазначає видання, для частини українців сценарій Савченко прийнятний як чергова форма патерналізму і просте вирішення всіх проблем. Саме тому в країні, де багато зброї, де 90% не бажають брати участі в громадському житті, де існують приватні армії – в Надії Савченко цілком можуть з'явитися послідовники. У суспільстві, де колишній вододіл на Захід і Схід замінила лінія фронту між бідними і багатими, між безправними і безкарними, на жаль, з'являться ті, хто спокуситься на вкрай помилкове, але просте рішення. Тижневик переконує, що усе, що робить Віктор Медведчук в Україні і з Україною, для Петра Порошенка не секрет з самого початку президентства. Що ж відбулося зараз? Путіна хочуть спровокувати на дії, котрі б освіжили фактор зовнішньої загрози? Однозначних відповідей на ці та інші запитання в редактора тижневика Юлії Мостової не має. Але, вона висловлює сподівання, що президент прорахував наслідки для держави краще, ніж у той період, коли наближав до себе Віктора Медведчука. Про це йдеться в статті «Переспрямований вибух».

Війна – це важка хвороба, яка роз’їдає весь суспільний організм, наголошує «Український тиждень». Недбале ставлення до недуги часто має трагічні наслідки, і боротися із симптомами, вживати знеболювальне не означає лікуватися. Видання переконує, що український порядок денний сконструйований хибним чином. Політики (усіх таборів) і вагома частина медіа запевняють, що першим пунктом стоять реформи. Зручне слово для різного роду маніпуляцій, переконує тижневик. І нагадує, що нинішня війна триває передовсім за виживання, порятунок країни, нації. Усе решта вторинне. Українська політика повинна починатись із запитань: чи готова держава до того, що ворог наважиться на повноцінний наступ; а якщо кількість внутрішньо переміщених осіб раптом зросте ще на кількасот тисяч; чи добре зачищені тили від ворожої агентури; чи готові українці до нових кібератак. Ці запитання диктує здоровий глузд, та інстинкт самозбереження, наголошує тижневик. Територіальна оборона має стати не аматорським проектом, а прототипом потужної партизанської армії, коли в такій стане потреба. Потрібні навчання для всіх структур, кожен «номер» повинен знати своє місце на випадок повномасштабної війни. Це і є головною передумовою для проведення реформ і боротьби з корупцією, наголошується у публікації «Те, що передує реформам».

А в публікації «Рикошет від реформи» «Український тиждень» стверджує, що недосконале законодавство та непродуманість реформ можуть зруйнувати кількарічну роботу слідчих, прокурорів і суддів, які займалися розслідуваннями злочинів часів Революції гідності. За оптимістичними оцінками сторін процесу, щоб завершити суд щодо розстрілів на Інститутській, потрібно близько двох років, після чого можна буде почути вирок. Якщо слухання справи доведеться починати спочатку, виникне низка проблем, а процес розтягнеться на невизначений термін, попереджає тижневик.

Хоча волонтерський рух і громадські активісти завоювали довіру більшості українців, однак кількість тих, хто особисто долучається до їхніх ініціатив, залишається невеликою. Про причини розповідає «Український тиждень» у статті «Громадянська пасивність».

Тижневик «Новое время» стверджує, що за останні два-три роки жителі великих міст України змінилися до невпізнання: з пострадянських «маленьких людей» перетворилися в гедоністів, готових ризикувати і брати відповідальність на себе. Замість економії українці тепер більше орієнтовані на пошук додаткового заробітку. При цьому понад 80% жителів країни готові змінити престижну роботу на високооплачувану. Гарною відповіддю на питання про матеріальне благополуччя багатьом видається можливість почати власну справу: кожен другий опитаний вважає, що зараз для цього дуже вдалий час. Посилаючись на результати соцопитування, тижневик переконує, що українець майбутнього – це розсудливий цинічний оптиміст, у якого немає підстав вірити обіцянкам, що все буде добре, і ніщо не заважає йому давати відсіч всім, хто загрожує йому апокаліпсисом. У країні відкривається чергове вікно можливостей. Важливість цього моменту гріх недооцінювати, наголошує дописувач тижневика. Стаття називається «Переворот свідомості». ©www.radiosvoboda.org